Перехід учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів свідчать про те , що цей етап неминуче повязаний зі зниженням успішності, хоча б тимчасовим. Учням, які звикли до певних порядків початкової школи, потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя. Часто зовнішні зміни збігаються у часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Усе це , безперечно , відбивається на успішності.

Отже, період переходу молодших школярів до середньої ланки навчального закладу, як правило повязаний з певними ускладненнями. Упродовж одного – трьох місяців триває процес адаптації, який не завжди позитивно впливає на успіхи дитини. У цей період відбуваються зміни у психиці дитини, трансформуються усталені життєві поняття, розвивається теоретичне мислення, память і сприйняття стають осмисленними. Якщо в початковій школі діти тільки ознайомлювалися з навчальною діяльністю, то в середній – опановують основи самостійних форм роботи, активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.

         Вікові особливості молодшого підлітка: потреба в гідному становищі в колективі однолітків, в сім'ї; підвищена втомлюваність; прагнення обзавестися вірним другом; прагнення уникнути ізоляції, як в класі, так і в малому колективі; підвищений інтерес до питання про "співвідношенні сил" в класі; прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого; відсутність авторитету віку; відраза до необґрунтованих заборон; сприйнятливість до промахів учителів; переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому, відсутність адаптації до невдач; відсутність адаптації до положення "гіршого"; яскраво виражена емоційність; вимогливість до відповідності слова справі; підвищений інтерес до спорту. Необхідно також звернути особливу увагу на розвиток логічної пам'яті й довільної уваги школяра. Якщо цього не робити, то стихійно вони складаються в більшості дітей зі значними порушеннями й перекручуваннями.

Проводити виховні заходи  з п'ятикласниками в школі дуже важливо. Організація свят у школі, шкільний Парламент, різноманітні акції, всі ці справи позитивно впливають на особистість учнів, створюються позитивні емоції у позаурочній діяльності, йде розвиток їх нахилів, спілкуючись один з одним, діти готуються до життя серед людей. Таким чином у школі створюється атмосфера соціальної захищеності, взаємодії, взаєморозуміння, творчої співпраці. Школа намагається досягти того, щоб кожен - і дитина, і вчитель – міг би себе реалізувати, як індивідуальність, при цьому не забувати, що є частиною соціуму. Дається можливість творчої ініціативи, намагаємося виявляти реальні інтереси дітей, їх можливості та потреби, при цьому враховувати принципи процесу освіти та виховної роботи. Важливо використовувати гумор. Гумор має дуже велике значення для розвитку дитини цього віку, у тому числі й пізнавальному розвитку. У цей час діти дуже люблять жартувати, розповідати анекдоти, які часто здаються дорослим несмішними, дурними й грубими. Важливо, щоб дорослі розуміли значення гумору для розвитку дітей, були терпимими до дитячих жартами й уміли використовувати гумор у навчальній роботі. Як відомо, багато складних речей запам'ятовуються досить легко (іноді на все життя), якщо вони представлені в жартівливій формі («Бісектриса — це такий пацюк, що бігає по кутах і ділить кут навпіл», «Медіана — це така мавпа, що стрибає на сторону й ділить її нарівно», «Як один раз Жак-Дзвонар міської зламав ліхтар» (розташування квітів веселки)).

Формування соціальної та комунікативної компетентностей, активної життєвої позиції, розвиток таких якостей особистості як управлінське мислення, інтуїція, організаторська імпровізація, здібність об’єктивно оцінювати себе та інших все це є самоврядуванням в школі. Метою якого є сприяння становлення особистості, яка розвивається сама, вихованню духовності,  моральності, художньо-естетичної, трудової та екологічної культури; набуття учнями школи соціального досвіду, успадкування духовних надбань нашого народу; формування колективу, розвиток творчості, залучення дітей до ведення здорового способу життя, соціалізація учнівського потенціалу, правове виховання.

Сучасна школа має допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, уміти успішно адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації та саморозвитку.